Зміст: Первинний огляд ⇓ Перед пуском двигуна ⇓ "Холодний" запуск ⇓ Прогрів двигуна ⇓ Гарний голос – здоровий організм ⇓ У здоровому тілі – здоровий дух ⇓ Аналіз вихлопу ⇓ Багато "їсть", але тихо їде ⇓
Чи все гаразд із двигуном автомобіля? Може, настав час відкладати гроші на проведення комп'ютерної діагностики, а то й на ремонт? Відповісти на ці питання вам допоможуть кілька порад інженера, який багато років займається ремонтом закордонних автомобілів.
До того як звернутися до лікаря, кожен з нас займається самодіагностикою. При цьому ми не робимо собі рентгеноскопію, не використовуємо електрокардіограф та інші мудровані прилади. Просто мацаємо лоб, оглядаємо горло, прислухаємося, не хрипить у грудях, не корчить чи поперек. З приладів традиційно використовуємо термометри і, може бути, наручні годинники при вимірюванні пульсу.
Ось так, по-простому, ми визначаємо, чи нормально функціонує організм
Двигун автомобіля – той самий організм. Для його точної діагностики та лікування існує багато складних приладів, пристроїв та інструментів. Використовуються різні методики та прийоми, що вимагають тонкого знання внутрішнього пристрою. Для початку пропонуємо вам освоїти простіші для розуміння речі.
Спробуймо розібратися, на що слід звертати увагу при експлуатації автомобіля: що потрібно помацати, куди подивитися, де послухати і, можливо, навіть понюхати, щоб зрозуміти, як почувається двигун. Не хочете вчитися разом з нами – діставайте з гаманця сотню доларів та вирушайте на комп'ютерну діагностику. Автомобільне "медичне обслуговування" платне!
Первинний огляд
Уявіть, що ви добрий лікар. Увійшовши в палату (гараж), підійдіть до пацієнта (автомобіля), обов'язково привітайте, кілька ласкавих, заспокійливих слів і запропонуйте роздягнутися до пояса (відкрийте з зовнішнього огляду двигуна). ніщо не відображає внутрішнього благополуччя так, як приємна, доглянута, пишна здоров'ям зовнішність.
Сильна загальна забрудненість двигуна, як і наявність інтенсивних локальних течій, навпаки, свідчить про здоров'я, що похитнулося. Якщо ввечері, розлучаючись з автомобілем, ви завбачливо поклали на підлогу гаража під двигун чистий аркуш газети, вийміть його та огляньте. Сліди олії та інших експлуатаційних рідин за ніч залишать на газеті сліди, якими ви зможете встановити джерела витоків та визначити їх інтенсивність. Чим вона вища, тим швидше потрібно вживати заходів щодо усунення несправностей.
Наступний крок – перевірка та доведення до норми рівнів усіх експлуатаційних рідин. Насамперед нас цікавлять моторне масло і охолодна рідина (антифриз), оскільки їх недолік найсильніше відбивається на технічних характеристиках двигуна.
Хочеться нагадати і про те (повірте, це не жарт), що потрібно переконатися в наявності палива в баку. Практика показує, що деякі неуважні водії мало не до смерті катують стартер і акумуляторну батарею, забувши про те, що насамперед "молодця" нагодувати і напоїти треба, а вже потім – на лопату та в піч.
Перевірте натяг ременів приводу допоміжних агрегатів двигуна (насоса системи охолодження, генератора, насоса гідропідсилювача рульового управління, кондиціонера). Переконайтеся, що ремені не провисають та не обірвані. Якщо все гаразд, обтрусіть штани і сідайте за кермо.
Перед пуском двигуна
Не поспішайте одразу пускати двигун. Поспіх тут ні до чого. Спочатку поверніть ключ у положення запалювання. Як правило, у цьому випадку на панелі приладів усіх сучасних автомобілів спалахує кілька контрольних ламп. На даному етапі нас особливо цікавлять дві: перша – лампа недостатнього тиску олії в системі мастила, друга – контрольна лампа заряду акумуляторної батареї, яка вказує на готовність генератора включитись у роботу після пуску двигуна. Обидві лампи під час увімкненого запалювання ще до пуску двигуна повинні горіти червоним світлом. А якщо одна з них не палає? Якщо не спалахнула лампа заряду акумуляторної батареї – це півбіди; якщо ж не загоряється лампа недостатнього тиску масла в системі мастила – це тривожний сигнал. Будьте уважні, ви втратили контроль над системою змащення! Тиск масла в двигуні – основний показник його справності. Якщо ви не контролюєте тиск масла, вам загрожує капітальний ремонт двигуна з усіма витікаючими з цього наслідками.
Причина несправності полягає або в поганому контакті роз'ємів датчика або в самому датчику. Шукати датчик, як правило, слід у районі масляного фільтра. Несправність слід усунути. Тільки після того, як ви переконалися, що все гаразд, пускайте двигун.
"Холодний" запуск
Справний двигун з відрегульованими системами подачі палива і запалювання, справної акумуляторною батареєю пускається з однієї спроби протягом 3-5 с. Стабільно виникають проблеми з "холодним" пуском свідчать про неполадки. Припустимо, цього ми уникли і двигун пустився.
Дивимося на панель приладів. Дві лампи, про які йшлося вище, повинні згаснути.
Попередження! Якщо протягом 5 секунд лампа недостатнього тиску масла в системі мастила продовжує горіти, зупиніть двигун!
Через кілька хвилин ще раз спробуйте пустити двигун. У разі відсутності тиску олії потрібно шукати причину несправності.
Можливі причини:
- низький рівень олії;
- несправний датчик тиску олії;
- забита сітка маслоприймача масляного насоса;
- несправний масляний насос;
- велике зношування корінних і шатунних підшипників колінчастого валу.
Якщо тиск мастила в нормі, приступаємо до обстеження двигуна в режимі прогріву.
Прогрів двигуна
Частота обертання колінчастого валу непрогрітого двигуна приблизно в 1,5 рази перевищує паспортну частоту обертання двигуна на холостому ході, що становить зазвичай 700–900 хв⁻¹ (оборотів за хвилину), і має плавно зменшуватися зі зростанням температури двигуна.
Після закінчення 7-10 хв з моменту пуску температура двигуна повинна досягти рівня 80°C і стабілізуватися (як і оберти холостого ходу).
Цей процес легко проконтролювати по тахометру (прилад для вимірювання частоти обертання колінчастого валу двигуна) та покажчику температури рідини, що охолоджує.
Коли прогрів протікає за вищеописаним сценарієм, система холостого ходу та система охолодження двигуна працюють нормально.
Якщо температура двигуна не досягає потрібного рівня, швидше за все винен термостат (регулюючий клапан системи охолодження). Причин перегріву двигуна набагато більше, і вони відображені у підрозділі цього посібника, що описує систему охолодження двигуна.
Після того, як двигун досить прогріється і обороти холостого ходу стабілізуються (ви дізнаєтеся про це за показаннями контрольних приладів), настане час послухати, як співає мотор.
Гарний голос – здоровий організм
Лікарі запевняють, що стосовно людини це твердження є цілком справедливим. Те саме можна сказати і про двигун.
Справний двигун видає рівномірний гул і "цокає", як годинник. Деякі майстри кажуть, що він "шепоче". Незважаючи на образність виразів, ви, напевно, зрозуміли, що вони означають.
Якщо двигун працює нерівномірно, зі збоями періодично вібрує, знайте, це свідчення його несправності. Іноді неполадки – наслідок зносу деталей двигуна та падіння компресії в циліндрах, але найчастіше причинами є негерметичність впускного тракту, засмічений повітряний фільтр, збої у роботі системи запалення та системи живлення (подачі палива).
Хочеться зупинитися у випадках, коли двигун, як кажуть, "троїт", тобто. не працює один із циліндрів.
За допомогою діагностичного приладу методом послідовного відключення циліндрів знайти "саботажника" нескладно. Як тільки ви потрапите на несправний циліндр, роботи двигуна не зміниться.
Найчастіше причину несправності можна визначити, оглянувши свічку запалювання. Це дозволяє дізнатися багато цікавого про стан двигуна.
Не можна не згадати про сторонні шуми та стуки. Відразу обмовимося, що подібний метод діагностики – "вищий пілотаж", він під силу навіть не всім професіоналам.
Автолюбителям варто мати на увазі, що будь-які різкі металеві звуки свідчать про несправність. Якщо їх "видають" навісні агрегати (генератор, помпа (насос системи охолодження), гідропідсилювач) - це півбіди. Визначити "винуватця" шуму можна, якщо послідовно знімати ремені приводу цих агрегатів. Якщо після зняття чергового ременя сторонній звук зникає, похитайте відповідний шків для оцінки радіального і величини осьового люфту підшипників. Найчастіше саме вони є збурювачами спокою.
Набагато великими неприємностями загрожують стуки, що виходять із утроби самого мотора. Їх прослуховують на різних режимах роботи двигуна за допомогою автомобільного стетоскопа або, якщо його немає, сухої палички діаметром близько 10 мм із твердої деревини (її притискають до вилиці нижче від мочки вуха). Таким шляхом вдається виявити дефекти газорозподільного механізму, циліндропоршневої групи, кривошипно-шатунного механізму.
Ще раз підкреслимо: для того, щоб ставити діагноз, музичного слуху недостатньо, потрібно мати професійний досвід та відмінне знання "матчастини".
У здоровому тілі – здоровий дух
Діагностичне обстеження було неповним без аналізу димності вихлопу двигуна. Він уже досить прогрітий, так що саме час підійти до вихлопної труби і заглянути коневі "під хвіст".
Вихлоп справного двигуна практично безбарвний. З вихлопної труби виходить ледь помітний легкий димок білого кольору, інтенсивність якого посилюється при різкому натисканні на педаль газу.
У морозну погоду справний автомобіль залишає за собою густі клуби білої пари (не плутати з димом!), що свідчать про повне згоряння палива.
Довго вдихати вихлопні гази не варто. Зупиняємо двигун. Але це ще не фінал. Варто обстежити внутрішню поверхню пробки маслоналивної горловини. Наявність на ній слідів спіненої емульсії брудно-жовтого кольору - дуже тривожний симптом, що говорить про просочування в систему мастила рідини, що охолоджує. Знявши кришку розширювального бачка, обстежте зовнішній вигляд антифризу.
Попередження! Щоб уникнути травми (опіку), робити це потрібно на двигуні, що остигнув!
Масляна плівка на поверхні антифризу, так само як спінене моторне масло - провісники швидкого ремонту двигуна.
Ось, мабуть, і все. Ми повністю обстежили "пацієнта", буквально "від носа до кінчика хвоста". І користувалися при огляді не дорогим, недоступним більшості автолюбителів обладнанням, а тим, що дано нам від природи – зором, слухом, нюхом і, звичайно ж, загадковою "сірою речовиною".
Аналіз вихлопу
Маслянистий поясок шириною 6–8 мм на зовнішній поверхні вихлопної труби автомобіля ("жалобний обідок") – наслідок підвищеної витрати масла. Капітальний ремонт двигуна неминучий.
Дим чорного кольору
Ознака неповного згоряння палива. Система живлення готує дуже багату суміш і потребує регулювання.
Дим сизого (фіолетового) відтінку
Ознака підвищеної витрати олії. Двигун вимагає заміни маслознімних ковпачків або ремонту циліндропоршневої групи.
Густий білий дим
Ознака прогоряння прокладки головки блоку циліндрів двигуна. Охолоджуюча рідина потрапляє в камеру згорання.
Дим із запахом відпрацьованих газів із знятого патрубка системи вентиляції картера (сапуна) двигуна.
Ознака прориву газів, що відпрацювали, в масляний картер через збільшені зазори в циліндро-поршневій групі.
Багато "їсть", але тихо їде
Якщо двигун погано пускається, слабо тягне і витрачає багато палива – проблема може виявитися зовсім не в тому, про що спочатку думаєш. Проста, здавалося б, ситуація з погляду визначення першопричини є найбільш підступною. Багато хоробро починають самостійний пошук, не
розуміючи, що ці прояви можуть бути наслідком цілого ряду причин, від елементарних до серйозних. Добре, якщо у вас автомобіль, у якому використані прості та застарілі технічні рішення, – класичні "Жигулі", "Москвич" та "Волга" – можна сміливо звертатися до автомеханіків, які мають досвід у галузі ремонту подібних автомобілів.
Але, змінивши машину на більш сучасну, багато автолюбителів продовжують звертатися до тих самих майстрів. А їм не вистачає мужності зізнатися, що вони не розуміють складних процесів, що відбуваються в системах упорскування палива та електронних схемах запалювання. Вони досліджують іскру "на пробій", ушкоджуючи при цьому транзистори, ізоляцію обмоток котушок запалювання, високовольтних проводів і "проторюючи" струмопровідні доріжки на кришках та роторах розподільників запалення. Не вирішуючи проблеми, такі механіки заганяють "хворобу" всередину. І в результаті власник все одно потрапляє до професійно підготовлених механіків. "Лікування" машини, однак, буде вже значно утруднене.
(Ця публікація базується на інформації порталу www.HyundaiBook.ru)
Фахівці нерідко потрапляють у ситуацію, коли після довгої роботи навіть із використанням складних приладів їм нічого не вдається зрозуміти. Лише через деякий час (іноді дуже тривалий) з'ясовується, що попередній майстер-розумник поміняв жиклери в карбюраторі або крутив все підряд у системі впорскування, зрештою порушив її герметичність або вбив датчик тиску.
Перелік можливих причин, що призводять до підвищеного витраті палива і зниження потужності двигуна, вельми багатий. Та й крім них є ряд нехарактерних, але серйозних і досить часто зустрічаються несправностей, таких як прогар поршня, попадання палива в масло, вихід з ладу одного з датчиків температури системи уприскування і термостата, переплутування вакуумних трубок, руйнування однієї з прокладок карбюратора, поршневих кілець або перегородок поршня.
Діагностику необхідно проводити без розбирання, тому що в іншому випадку великий шанс лише на якийсь час усунути слідство або навіть доповнити існуючу проблему нової, іноді складнішої.
Наприклад, причин, що призводять до зниження потужності іскри, дуже багато. Якщо діагностика виконується на багатофункціональному мотор-тестері, на екрані відразу можна визначити, який недолік має місце.
Поширена ситуація, коли, виявивши ознаки ненормальної роботи двигуна, аматор їде до механіка. Той, вимірявши компресію двигуна і виявивши відповідність нормі, починає регулювати і карбюратор, і систему запалення, домагаючись сталої роботи. Іноді це вдається. Двигун справно заводиться, перестає глухнути, але при цьому тяга та витрата палива залишають бажати кращого. У чому помилка?
У зношеному двигуні часто має місце негерметичність сальників клапанів. Масло, що потрапляє на поршні, призводить до штучної компенсації зазорів, що виникли при зносі поршнів, кілець і циліндрів. В результаті при вимірюванні компресії виходять помилкові показання. Усунення цієї неполадки після "ремонту", зробленого механіком, значно утруднене через необхідність відновлення початкових регулювань.
Дуже поширена і зворотна ситуація, коли власника невиправдано "вкидають" у капітальний ремонт, хоча досить було б замінити ті ж сальники, що в десять разів дешевше.
На жаль, досі на ринку технічного обслуговування автомобілів зберігається приблизно рівний поділ на станції, що відповідають сучасним вимогам щодо кваліфікації, технічного та культурного обслуговування, та на уламки сумнопам'ятного радянського автосервісу. Тому автовласникам слід уважно ознайомитись із техцентром, на яму якого буде встановлена машина. Причому не стільки з вартістю послуг, скільки з тим, як, чим і в яких умовах діагностуватимуть та ремонтуватимуть автомобіль.